- виробити
- [ви/робиетие]
-бл'у, -биеш; нак. -бие, -б'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
виробити
Смотреть что такое "виробити" в других словарях:
виробити — див. виробляти … Український тлумачний словник
виробити — див. виробляти … Словник синонімів української мови
виробити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
привчити — привчати (змусити звикнути до чого н.; виробити в когось певну навичку), призвичаїти, призвичаювати, натренувати, натреновувати, обтерти; приохотити, приохочувати (виробити бажання, охоту робити щось) … Словник синонімів української мови
вироблений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виробити 1 5). || ви/роблено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
вироблення — я, с. Дія за знач. виробляти і виробити … Український тлумачний словник
виробничий — а, е. 1) Стос. до виробництва (у 1, 2 знач.). •• Виробни/ча сфе/ра сукупність підприємств, що виробляють матеріально речовий продукт і надають матеріальні послуги. Виробни/ча фу/нкція економіко математична залежність у формі зв язку між кількістю … Український тлумачний словник
зібгати — і рідше зобга/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зім яти, зіжмакати що небудь жужмом. || перен. Приховати, затамувати (почуття). 2) Певним чином зігнути, скласти що небудь. 3) Зліпити, виробити що небудь із тіста. 4) перен. Зробити, створити,… … Український тлумачний словник
зложити — зложу/, зло/жиш, док., перех., розм. 1) Зібравши разом, докупи, покласти у певне місце. || Покласти, помістити кого , що небудь десь або на щось. 2) Скласти одне ціле, з єднавши окремі розрізнені частини, елементи. || Збудувати, спорудити що… … Український тлумачний словник
писання — я, с. 1) Дія за знач. писати. || Текст, написаний від руки. •• Кра/сне писа/ння заст. каліграфія; навчальний предмет у початковій школі, мета якого – виробити в учнів чіткий, гарний почерк. 2) Літературний, публіцистичний і т. ін. твір або… … Український тлумачний словник
